Обвинувачення ГЗК у недоплаті податків ґрунтуються на різних підходах до ренти, у компаній хороші шанси виграти в судах – експерти Concorde Capital

Дмитро Хорошун, аналітик інвестиційної компанії Concorde Capital, прокоментував ситуацію навколо сплат податків гірничозбагачувальними компаніями

Дмитро Хорошун, аналітик інвестиційної компанії Concorde Capital, вважає, що пред’явлені гірничодобувним компаніям претензії у нібито недоплаті ренти базуються на різному підході підприємств і податкових органів до податкового законодавства щодо залізної руди, при цьому у компаній є хороші шанси виграти справи в судах.

Потенційні податкові зобов’язання Метінвесту, а також інших виробників залізної руди, таких як ArcelorMittal Кривий Ріг (AMKR) і Ferrexpo, кореняться в різному підході гірників і податкових органів до податкового законодавства щодо залізної руди. Незважаючи на суттєві зобов’язання, у компаній є хороші шанси виграти основну битву, яка триває в українських судах.

За оцінками Concorde Capital, передбачувана недоплата роялті за видобуток залізної руди (з точки зору влади України) трьома гірничодобувними підприємствами Метінвесту становить $448 млн за 2018-2020 роки та $417 млн за 2021-й. Нібито потенційна недоплата Південним ГЗК (СП за участі “Метінвесту”) оцінюється в $227 млн за 2018-2020 роки і $196 млн за 2021-й.

Можливі недоплати Ferrexpo оцінюються у $214 млн за 2018-2020 роки та $201 млн за 2021-й.

Дмитро Хорошун відзначає державний тиск на бізнес, визначаючи це як ознаку слабкості в судових баталіях.

Ми згодні з “Метінвестом” у тому, що законність вимог щодо недоплати має вирішуватися в судовому порядку між компанією та Держподатковою службою України. Наскільки ми розуміємо, такі судові розгляди наразі продовжуються, і досі остаточно не встановлено, що “Метінвест “або будь-яка інша українська компанія недоплатили роялті за видобуток залізної руди.

Метінвест та інші українські виробники залізної руди, зокрема АМКР та Ferrexpo, мають хороші шанси на перемогу в судових розглядах завдяки своїм значним інтелектуальним та фінансовим ресурсам.

Ми вважаємо, що слідчі дії влади України навряд чи збільшать шанси Податкової служби України на перемогу в судовому розгляді з “Метінвестом”. Це пов’язано з тим, що компанія мала бути готова до таких дій після того, як аналогічний тиск нещодавно був здійснений на АМКР.

До того ж Держподаткова служба за останні декілька років програла у судах декілька справ, пов’язаних із роялті за видобуток залізної руди.

Дмитро Хорошун також наводить докладний аналіз ситуації з трьома ГЗК “Метінвесту”: ПівнГЗК, ЦГЗК та ІнГЗК. За його оцінкою, сумарно вони виробили 86,9 млн тонн концентрату із вмістом заліза 62% у 2018-2020 роках, заплативши $175 млн роялті. Це становить приблизно $2/тонна концентрату із вмістом заліза 62%.

Ми вважаємо, що ці платежі були засновані на базі виплати роялті, що є “розрахунковою вартістю” сирої руди (видобутої та подрібненої, але не збагаченої), яка є собівартістю виробництва плюс надбавка за поставлений прибуток. Влада України, можливо, застосувала інший підхід: використовуючи як базу для виплати роялті “вартість” кінцевої продукції ГЗК (концентрат і котуни), яка має бути їхньою ціною на умовах FCA”, – припускає Хорошун.

Експерт оцінює виплати роялті за такого підходу так: середні значення індексу для дріб’язку із вмістом заліза 62% у Китаї становили $70/тонна у 2018 році, $94/тонна у 2019-му та $109/тонна у 2020-му. Ставки роялті становили 8% за 2018 рік, 8,8% за 2019-й та 10,4% за 2020-й (у середині того самого року ставка змінилася з 8,8% до 12%).

Отже, вартість тонни, яку мали заплатити гірники, на думку влади України, мала становити $5,6/тонна у 2018-му, $8,3/тонна у 2019-му та $11,3/тонна у 2020-му. Три ГЗК мали заплатити за такого підходу протягом 2018-2020 років, за розрахунками експертів, $738 млн. Отже, три ГЗК нібито недоплатили роялті на $563 млн.

У свою чергу ПГЗК (СП “Метінвесту”) протягом 2018-2020 років виробив 37,3 млн тонн концентрату, заплативши $30 млн у вигляді роялті, але мав (за оцінкою експерта, при передбачуваному підході влади України) заплатити $315 млн (різниця – $284 млн).

Отже, нібито загальна недоплата роялті чотирма гірничодобувними компаніями “Метінвесту” та СП у 2018-2020 роках, за оцінками експертів за передбачуваного підходу влади, становить $847 млн.

“Згадана в новинах (нібито) недоплата у розмірі 18 млрд грн, або $675 млн за середнім обмінним курсом 2018-2020 років, становить 80% від нашої оцінки. З цих $675 млн три гірничодобувні підприємства, об’єднані “Метінвестом”, (нібито) недоплатили $448 млн, а Південний ГЗК – $227 млн, ми розраховуємо з використанням того самого коефіцієнта 80%. За нашими оцінками, влада України може дійти висновку, що в 2021 році три компанії, консолідовані “Метінвестом”, (нібито) недоплатили роялті у розмірі $417 млн”, – констатується в інформації Concorde Capital.

Експерти розраховували це значення, використовуючи середньорічний показник у руді із вмістом заліза 62% у Китаї у розмірі $161/тонна, ставку роялті у розмірі 12%, вартість за тонну у розмірі $19,3/тонна та 31,3 млн тонн як обсяг виробництва за 2021 рік. Також передбачалося, що три ГЗК “Метінвесту” фактично заплатили майже $82 млн роялті, використовуючи підхід із “розрахунковою вартістю сирої руди” як базу.

Начебто недоплата у 2021 році (з точки зору влади України) ПівденГЗК оцінюється в $196 млн.

Стосовно оцінки потенційних зобов’язань Ferrexpo, Concorde Capital також відзначає ризик пред’явлення українською владою аналогічних претензій до компанії, найбільшого виробника та експортера залізорудних котунів в Україні.

Ми підрахували, що Ferrexpo виробила 40 млн тонн концентрату протягом 2018-2020 років, заплатила $71 млн роялті, і влада України може дійти висновку, що недоплата становить $214 млн (знову ж таки, використовуючи підхід “ціни на концентрат” та коефіцієнт 80% при недоплаті). За 2021 рік Ferrexpo, ймовірно, виплатила приблизно $33 млн роялті, а її недоплата, з точки зору влади України, може становити $201 млн”, – резюмується в аналітичних висновках аналітика Concorde Capital.

Прокоментував Дмитро Хорошун, аналітик інвестиційної компанії Concorde Capital (Генеральний директор та засновник компанії – Ігор Мазепа).

Джерело:  https://interfax.com.ua/news/economic/795777.html