30 років незалежності

30 років незалежності: оздоровлення фінансової системи, цифровізація послуг та цілий клас олігархів з 90-х

Ігор Мазепа, Генеральний директор та власник Concorde Capital, про головні досягнення за часи незалежності України

Ігор Мазепа, інвестиційний банкір, Генеральний директор та засновник компанії Concorde Capital, прокоментував для видання Новое Время якими, на його думку, стали головні досягнення за часи незалежності України.

Досягнення

Оздоровлення фінансової системи Нацбанком

Впродовж 2014-2016 років Нацбанк став реальним драйвером позитивних змін в країні, повернувши довіру українців до банківської системи і української валюти. Це стало можливим після очищення банківської системи від слабких банків і різного роду схематозників, а також завдяки проведенню нової зваженої монетарної політики. В результаті, банківська система і гривня показали свою стійкість до кризи останніх років, чого не спостерігалося за часів попередніх криз.

Мобільна революція та цифровізація

Високий рівень цифровізації послуг в Україні відзначають багато західних експертів і чиновники. Ймовірно, все почалося зі своєчасного продажу UMC Укртелекомом в 2003 році, що створило в країні реальну конкуренцію на ринку мобільного зв’язку, кардинально знизивши вартість мобільного зв’язку буквально за декілька років. І це зробило мобільний зв’язок доступним абсолютно для всіх українців. Як результат, проникнення мобільного зв’язку та інтернету в Україні вийшло на рівень розвинених країн, а приватні та державні ініціативи з цифровізації послуг зробили Україну одним зі світових лідерів у цьому напрямку.

Зміцнення енергонезалежності

Україна знизила залежність економіки від природного газу, зокрема, від імпортного. І найголовніше – від поставок газу з РФ. Так, з РФ газ не імпортується вже майже 6 років, що критично для енергетичної безпеки в умовах конфлікту. Загальний імпорт Україною природного газу знизився за 20 років в шість разів – близько з 60 млрд м3 в рік в 2000-2007 рр. до 9,2 млрд м3 в 2020 р. Майже все зниження імпорту було обумовлене зниженням споживання (а не збільшенням власного видобутку) – на 60%, з 70 млрд м3 на рік в 2000-2007 рр. до 30 млрд м3 в 2020 р. В порівнянні з 1992-м роком (Україна спожила 113 млрд м3 газу та імпортувала 89 млрд м3) падіння споживання газу склало 73%, а імпорт впав майже у десять разів.

Певні аспекти зниження споживання природного газу не зовсім однозначно можна вважати досягненнями: зниження обсягів виробництва азотних добрив і закриття застарілих потужностей в металургії (хоча це – адаптація до ринкових умов, що також можна назвати досягненням), втрата заводів на тимчасово окупованих територіях. В той же час певні аспекти – це очевидні досягнення: економія газу в енергетиці, модернізація меткомбінатів.

Провали

Непродумана приватизація, і як результат, олігархізація та відсутність фондового ринку

Несистемна і непрозора приватизація 1990х та початку 2000х років призвела до двох проблем, котрі ми до цих пір розгрібаємо. По-перше, це створило клас олігархів – людей, котрі заробили свої капітали на простому дерибані держвласності. Отримавши велику частину своїх активів практично задарма, вони дуже довго до них відносилися відповідним чином, «вичавлюючи з них всі соки», не інвестуючи в розвиток. Багато хто з них був нікчемним управлінцем, але мав великий вплив в політиці і держструктурах. В результаті, українська економіка втратила десятиліття через недоінвестування або через неефективні інвестиції, а також через штучні перешкоди, створені монополіями. До того ж, непродумана приватизація призвела до створення пседво-фондового ринку, відклавши потребу створення справжнього ринку довгострокового капіталу на декілька десятиліть.

Відсутність захисту прав власності, як результат – низький рівень інвестицій

Нереформована за три десятиліття судова система, яка не захищає права як своїх громадян, так і іноземців, відлякує інвесторів з українського ринку. Корумпованість держапарату не дозволяє інвесторам правильно розрахувати терміни і вартість введення в дію об’єктів інвестування. Як результат, інвестори закладають в українські проекти величезний дисконт, що часто вбиває весь економічний сенс інвестицій. А потім ми дивуємося, чому в країну ніхто не хоче вкладати гроші, і чому Україні і українським компаніям так дорого обходяться позики на світових ринках капіталу.

Відсутність реальних реформ, у тому числі повноцінної земельної реформи, медичної, пенсійної, а також у сфері корпоративного управління та силових структур

Лише на тридцятому році незалежності Україна зважилася відкрити ринок сільгоспземель, і то не повністю. Це призвело до десятиліть недоінвестицій в аграрний сектор. Як результат, нам ще довго доведеться надолужувати відставання від західних країн у врожайності та ефективності агросектору. Медична реформа так і не була проведена у повній мірі. Реальні зміни – це впровадження для пацієнтів механізму співоплати та системи медичного страхування. Коли це станеться, держава стане не корумпованим оператором, котрий працює через тисячі своїх убогих лікарень і поліклінік, а просто регулювальником, котрий встановлюватиме стандарти на ринку. Всі потуги реформувати пенсійну систему обмежувалися лише підвищенням пенсійного віку, що все одно не допомогло збалансувати державний пенсійний фонд, і зовсім не відповідає на питання чи буде забезпечена старість у сьогодні працюючих українців.

Прокоментував Ігор Мазепа, інвестиційний банкір, Генеральний директор та засновник компанії Concorde Capital, для видання Новое Время.

Джерело https://biz.nv.ua/experts/otsutstvie-reform-snizhenie-zavisimosti-ot-rossiyskogo-gaza-novosti-ukrainy-50178918.html?utm_content=set_lang

This post is also available in: En